Сучасний урок літератури: яким він має бути

                                                                           

Здрастуй, Урок!

Де ти народжуєшся, де ти живеш, Урок?

У класній кімнаті?

Але ти не можеш жити там один,

ти ж не можеш існувати без мене!

Я тебе обдумую, планую, проводжу!

Ось і виходить, що ти живеш у моїй голові,

у моєму серці…

                                                                                                            Ш.Амонашвілі

   Сучасний урок літератури… Яким він має бути – це питання задають собі вчителі практики, і методисти-науковці. Насамперед, це урок, побудований з урахуванням вимог сучасної школи, він повинен відповідати завданням виховання юної особистості. Тобто сучасний урок літератури – це засіб формування соціально компетентної особистості учня, здатної поціновувати явища класичного та сучасного мистецтва. Відомий в Україні методист             Н. Волошина стверджує: «Урок літератури сьогодні – це витвір мистецтва, в якому присутні і краса, і натхнення думки, і радість пошуків, створені спільними зусиллями учня і вчителя».

   У руслі загальноєвропейських процесів реформування та розвитку освіти в Україні відбувається переорієнтація національної осві­ти з накопичення знань на здатність їх застосовувати на практиці та вчитися протягом життя. Тому невід'ємними атрибутами стали поняття компетентніша освіта, освітні компетенції та компетентнісний підхід. Компетентність – це спроможність особи кваліфіковано здійснювати діяльність, спираючись на певну суму знань і систему ціннісних орієнтацій, що дозволяють їй судити про предмет та способи своєї діяльності Першочерговою метою є розвиток життєво важливих компетенцій осо­бистості, які допомогли б їй ефективно діяти в складних соціальних умовах, критично мислити, проявляти ініціа­тиву, бути відповідальною та вчитися впродовж життя, синтезуючи знання з різних галузей наук та видів мис­тецтва на підставі інтегрованих понять.

Урок слід розглядати як відкриту соціально-педагогічну систему для здобуття учнями якісної освіти. Необхідно пам′ятати, що компетентність формується у процесі власної діяльності (активності), тому самонавчання та співпраця (самостійна робота) учнів - основний фактор моделю­вання уроку: орієнтувати учнів потрібно не тільки на інформацію, а й на процес діяльності (який має системний та поетап­ний характер). В своїй роботі я, так як і кожен із вас,  практикую нові форми проведення занять (урок творчості, урок-проект, урок співпраці, урок-пошук, урок-зустріч тощо), адже уроки діалогу, співтворчості та особистісного саморозвитку відповідають потребам учнів, виступають основою набуття ними необхідних компе­тентностей. Поєдную принципи науковості, системності, послідовності засвоєння знань, діяльності з одночасним впливом, на емоційність, зір та слух учнів.

Компетентнісний підхід реалі­зується за умови поєднання учителем на уроках світової літератури сприятливої атмосфери «занурення» кожного школяра у творчість письменника з мотивацією учнів до саморозвитку, їхньою активною читацькою та творчою діяльністю, діалогічністю уроку, емоційним сприйняттям навчального матеріалу та між мистецьких зв’язків.

Отже, головною умовою ефективності сучасного уроку є використання таких методичних підходів, які передба­чають позицію учня як активного співтворця уроку. Таким чином, сучасний урок літератури вимагає переосмислен­ня пріоритету певних методів, прийомів та видів навчаль­ної діяльності. Тому закономірно, що перевага останнім часом надається різноманітним інтерактивним формам роботи, серед яких поширення набуває навчальна взає­модія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовуються під час пошуку інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різно­манітних творчих завдань тощо. З метою надання школя­рам більших можливостей для спілкування, висловлю­вання власних думок і почуттів домінуючою формою навчання на уроках літератури у всіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.

Проблема діалогізму уроку літератури сьогодні набуває особливої актуальності. Розмірковуючи над передумовами створення діалогу під час вивчення художнього твору, до­цільно звернути увагу на існуючі концепції сучасного літе­ратурознавства щодо діалогу автора твору та його читача. Отже, читач-учень — це повинен бути активний учасник літератур­ного процесу, який здатний сприймати та інтерпретувати художній твір залежно від багатьох чинників як об'єктив­ного, такі суб'єктивного характеру. А звідси варто пере­осмислити підходи до вивчення цього твору, взявши до уваги наявні в сучасному літературознавстві концепції діа­логу автора та читача.

Звичайно, що під час аналізу літературного твору на уроці вчитель повинен на основі літературознавчого тлумачення твору, вікових та індивідуальних потреб та інтересів шко­лярів, рекомендацій програми обирати певну концепцію розгляду літературного тексту. Враховуючи індивідуаль­ний характер читацького сприйняття, важливо при цьо­му уникати категоричності та догматичності. На жаль, іноді доводитися спостерігати ситуацію, описану в підруч­нику Є.Пасічника: "Учні, аналізуючи художній твір, йдуть не стільки від вдумливого читання, скільки від зовні при­внесеного і наперед сформульованого положення, го­тового висновку, під який підгониться прочитане. Замість того, щоб вникнути в авторський текст, (...)учні витра­чають свої зусилля лише на те, щоб до сформульованих учителем готових положень дібрати певний матеріал, найчастіше цитати з твору.»

Ми всі педагоги зі стажем, тому розуміємо, що на уроці має бути створена не просто робоча обста­новка, не тільки увага до того, що відбувається, а й певний емоційний тон, настрій, суголосний емоційній домінанті твору, що вивчається. Це важке завдання, специфічне для уроку літератури. Саме учитель має перейнятися цією емоцією і поширити її на клас — за допомогою художнього слова, своїх коментарів до нього завдяки майстерності пе­дагога, знавця і актора.

Отже, урок літератури має бути виховним, емоційним, сприяти активізації пізнавальної та естетичної діяльності учнів, щоб людина, до того ж юна, стала активно мислити та ще спромоглася дати хоча б елементарний творчий набуток, від учителя до класу мусить надійти потужний імпульс. Таким чином, на відкритих уроках, які ми відвідали протягом уже трьох років, на початку уроку літератури спостерігали сильний естетично-емоційний подразник. Це і ліричний вступ учителів  Захарової Л.В. - тема: «Франческо Петрарка – видатний італійський поет-гуманіст. Оспівування кохання в Книзі пісень»,  Трубачової Н.М. – тема «Ч.Діккенс «Різдвяна пісня у прозі». Гуманістичний зміст і висока людяність повісті.» або інтригуючий зачин (презентації учнів 10 класу, вчитель Бабенко Т.М. – тема « Оноре де Бальзак «Гобсек». Романтичні й реалістичні риси  неоднозначного образу, філософа і скнари Гобсека». На початку уроку може бути повідомлення про незвичайну подію або ілюстрування рідкісної фотографії, показ старожитної книги, скажімо, прижиттєвого видання творів письменника або ознайомлення учнів з прототипом художнього образу, бувальщина чи літературний анекдот.

Сьогодні існують найрізноманітніші типи уроків в залежності від мети, мотивації, творчості педагога; багато методистів пропонують свою побудову уроків. Найчастіше в своїй практиці я використовую схему плану уроку за Л.Мірошниченко:

-         Тема уроку. (Повинна бути яскравою, такою, що спонукала б до роздумів; повинна бути лаконічною та емоційною, має висловлювати сутність уроку. Тему може повідомити як учитель на початку уроку, так і самі учні можуть сформулювати наприкінці уроку).

-         Епіграф. (Вимагає від учнів зосередженості, може бути першим етапом розв’язання проблемної ситуації, а може стати творчим домашнім завданням для учнів, з подальшим обговоренням кращого варіанту.)

-         Освітньо-виховна мета уроку. (Л.Мірошниченко зазначає, що один з аспектів удосконалення уроку літератури «полягає в тому, щоб допомогти вчителю чітко визначити і сформулювати освітньо-виховну мету та її складові частини:

 Чого має навчити учнів цей урок?

 Як допоможе навчальний матеріал уроку розвивати вміння та навички учнів?

 Як вплине на погляди, переконання, почуття учнів, над чим примусить їх замислитись?

 Яке значення цього уроку в загальному процесі освіти й виховання учнів?)

-         Обладнання уроку. (Обов′язково звертати увагу на її доцільність та використання в ході уроку.)

-         Тип уроку. ( Вчитель сам обирає, якою класифікацією користуватися).

-         Ланцюжок навчальних ситуацій (або етапи уроку). (Структура уроку літератури залежить від його типу та змісту. Учитель сам визначає порядок навчальних ситуацій).

-         Тези або конспект уроку.

   Щоб учень свідомо ставився до своєї навчальної діяльності, щоб співвідносив локальні задачі, поставлені перед ним учителем, з глобальною метою навчання (якою є всебічна підготовка до життя), він повинен уяснити, що лише компетентна людина здатна до професійної діяльності.

   Для активізації розумової діяльності учнів, для формування життєвих компетентностей важливе гармонійне поєднання звичних, традиційних форм з інноваційними.  Корисне все, що примусить дитину «зрозуміти – запам’ятати – засвоїти – привнести до власної ціннісної системи – стати компетентною.» А тому важливо працювати по порядку: від простого до складнішого, щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота, спрямована на формування якихось важливих рис, умінь, навичок, що всі разом і становлять компетентність.

   Отже, запорука успішності сучасного уроку літератури – ретельна та копітка робота учителя на етапі підготовки до його проведення. Методично розкріпачений учитель рішуче спирається на прийоми та способи повсякденного спілкування, імпровізує, педагогічно переосмислює їх та перетворює в оригінальну та ефективну методичну систему залучення учнів до пізнавально-виховного спілкування.

                     

 (  Далі використовуються додатки з «Педагогічної академії пані Софії // Русский язык и литература в школах Украины. – 2010. - №11.- с. 20-12 – 20-14.)

 

           Виступ підготувала 

учитель світової літератури й російської мови  

 Панфілівської ЗОШ І-ІІІ ст.

           Вороновська О.Д.

              З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ЕФЕКТИВНИЙ УРОК

-                    На помилках учаться. Помилки потрібні для навчального процесу. Діти не повинні боятися зробити помилку.

-                    Давайте дітям можливість максимально проявляти свою ініціативу. Навчайте учнів само­стійно думати і працювати.

-                    Творче ставлення до роботи та навчання — запорука ефективного уроку.

-                     Будь-які вміння відшліфовуються тренуванням і повторенням.

-                    Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не дозволяйте учням зневірятися у своїх силах.

-                    Якщо ваш голос видає роздратування, розчарування та зневіру, то діти запам'ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку намагалися їм «втиснути».

-                    Ні в чому немає однаковості, стандарту. І в сприйманні матеріалу теж. Орієнтуйтеся на кожного окремого учня.

-                    Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а на думки. Добрій пам'яті передує пильна увага.

-                    Чогось навчити можна тільки практично.

-                    Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так економніше і ефектив­ніше.

-                    Діти (і не тільки) люблять бавитися. Перетворіть заняття в гру. Заохочуйте дітей до нестандартного мислення.

-                    Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, нема мислення.

-                    Якщо дитина дивується, вона починає мислити. Нові ідеї — продукт творчої уяви.

-                    Спостережливість можна (і треба) розвивати й тренувати.

-                    Цікавість — найсильніша мотивація навчання.

-                    Учіть дітей робити записи.

-                    Запам'ятовування матеріалу часто-густо залежить від його викладу! Про рівень учителя можна зробити висновок з того, як він уміє висловлюватись.

-                    Є два основні мотиви, які формують поведінку людини: одержати винагороду та уникнути покарання. Застосовуйте ці мотиви на уроках.

-                    Однаково шкідливо як переоцінювати, так і недооцінювати можливості дитини.

-                    Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.

-                    Дитина не любить слухати неприємні відгуки про своє навчання.

-                    Плануйте дискусії, виступи на уроці. Від того увага дітей посилюється.

-                    Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого погляду, а з погляду учнів.

КОРИСНІ ПОРАДИ ЩОДО УРОКУ  

1.     Заходьте до класу набагато раніше дзвінка. Переконайтесь, що все готове до уроку.                                

Розпочинайте урок організовано.                                      

2.     Не витрачайте часу на пошуки сторінки вашого предмета в класному журналі, на  з'ясування

причин відсутності учня безпосередньо на уроці. З метою уникнення цього  вмістіть на

відповідній сторінці журналу закладку, чергових привчіть залишати на столі вчителю

список учнів, які відсутні на уроці. 

3.     Починайте урок енергійно. Не задавайте питань: «Хто не виконав домашнього завдання?» Урок будуйте так, щоб кожен учень з самого його початку і до кінця був навантажений роботою. Намагайтеся не вдаватися до навчального плану.  

4.     На кожному уроці мотивуйте необхідність навчальної діяльності школярів, захоплюйте їх                

змістом матеріалу, контролюйте темп уроку, допомагайте «слабшим» школярам повірити                

 у свої сили. Тримайте у полі зору весь клас. Особливо слідкуйте за тими учнями, в яких                  

 нестійка увага. Зразу ж попереджуйте намагання порушувати робочий ритм уроку.                               

5.     З метою уникнення перевантаження учнів при вивченні нового матеріалу, виділяйте ідеї               

курсу, теми: звертайте особливу увагу на необхідність засвоєння учнями основних

предметних понять, передбачених програмою в основних вимогах до знань, умінь і навичок  учнів.                                                                                                   

6.     Оцінюючи знання учнів, мотивуйте їх відповіді. Вкажіть, над чим учневі необхідно додат-ково попрацювати, це привчатиме їх до систематичної праці. Учень повинен звикнути                                         

до того, що вказівки вчителя потрібно виконувати своєчасно.                                                                                                              

7.     Закінчуйте урок загальною оцінкою роботи всього класу й окремих учнів, щоб всі могли відчути задоволення від результатів праці на уроці. Намагайтесь відзначити в роботі                                                           

 «недисциплінованих».                                                                                                                                                                                                                                                

8.     Закінчуйте урок із дзвінком. Нагадайте черговому учневі про його обов'язок. Однак

стримайтесь від зайвих зауважень.  ¹

9.     Запам'ятайте: налагодження дисципліни може бути єдиною часткою педагогічної праці,                 

де участь лише вчителя не завжди йде на користь. Звертайтеся за допомогою до самих                    

учнів; з порушником, якого не підтримує клас, легше впоратись.  

10.Не допускайте виникнення конфлікту з цілим класом або значною частиною його .              

    ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ  

1.       За шкільною програмою визначити, які знання й уміння учні повинні  отримати на уроці.

2.       За підручником та іншими джерелами прочитати відповідний матеріал;  визначити повноту розкриття в підручнику питань  програми.                                                                                                    

3.       За тематичним плануванням визначити місце уроку в системі уроків за темою, його основний зміст.                                                                                                                                                                                                                                     

4.       Поставити мету уроку, що охоплює основні дидактичні цілі:

             

навчальну: які знання (уявлення, загальні й одиночні поняття, закономірності) і вміння будуть формуватися чи вдосконалюватися;                                                                                                   

виховну: які завдання виховання школярів вирішуватимуться (формування світоглядних ідей, патріотичне, інтернаціональне виховання, формування екологічної культури, екологічного мислення, естетичних смаків тощо);       

розвивальну: якими прийомами навчальної роботи оволодіватимуть школярі, яка творча діяльність передбачається, як будуть формуватися навички самостійної роботи.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

5.       Виходячи з мети уроку, визначити зміст і послідовність вивчення нового матеріалу:     

•         виділити основні поняття та ідеї уроку, в тому числі навчальний матеріал виховного значення;                                                                                                                                                                                                                      

•         поставити питання для самостійної навчальної діяльності;

•         намітити послідовність вивчення питань теми, спрогнозувати час, необхідний для  розкриття кожного з них.

6.  Дібрати додатковий матеріал із методичної та іншої літератури, необхідний для поглибленого вивчення основного навчального матеріалу.

7.  Підготувати необхідні засоби навчання.

8.  Виходячи із змісту уроку, мети, засобів навчання, підготовки учнів, обрати методи навчання.

9.  Визначити тип уроку.

10. Намітити учнів для індивідуальної роботи.

11. Скласти план-конспект уроку.